Явка з повинною — добровільне звернення особи, яка скоїла злочин, до органів дізнання, слідства прокуратури чи до суду із заявою про скоєний злочин, що викладена в усній або письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КК України у випадку винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, така заява може бути озвучена, і в такому разі вона може виступати пом'якшуючою обставиною або і зовсім бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності (відповідно до положень ч. 2 ст. 111, ч. З ст. 369, ч. З ст. 263 КК України).

На практиці виділяють явище «незавершена явка з повинною», яке наявне у тому випадку, якщо особа прямувала до слідчого із явкою з повинною, однак в процесі була затримана правоохоронними органами.

Також існує і хибна повинна, яка є завідомо неправдивою або ж помилковою, про що особа попередньо не знає.

Головна ознака явки з повинною - її добровільність, що безпосередньо впливає на можливість застосувати її наслідки для особи у вигляді пом'якшення кримінальної відповідальності або повного звільнення від неї.