Систематизація законодавства – діяльність уповноважених суб'єктів щодо упорядкування законодавства, результатом якої є певний матеріальний об'єкт.

Основними видами систематизації є: кодифікація, консолідація та інкорпорація. На сучасному етапі в Україні широко застосовується кодифікація та інкорпорація. Консолідація переважно не використовується.

Протасов В. Н. визначає, що систематизація – діяльність по впорядкуванню та вдосконаленню нормативного матеріалу шляхом його зовнішньої та внутрішньої обробки з метою підтримання системності законодавства. Про глибокі соціальні функції систематизації писав С. С. Алексєєв.

У науковій юридичній літературі склалася думка, що найефективнішим способом систематизації є кодифікація як особливий, найбільш високий вид правотворчості, спрямований на впорядкування, системативне об'єднання та вираення у вигляді закону загальної дії у праві країни у всьому його об'ємі або у найважливіших його частинах.