Правова держава – форма організації суспільства зі встановленою територією, економікою та політичною владою, в якій панує і діє принцип верховенства права і правових законів в усіх сферах державного життя і громадянського суспільства, в якій вся державна влада належить народу, в якій проголошуються і гарантуються основні права і свободи людини і громадянина, представницька і безпосередня демократія, загальнолюдські політичні і моральні цінності, рівність, рівноправ'я і справедливість, взаємоповага і взаємовідповідальність державної влади і громадян, панують громадянський мир, правопорядок і правозаконність.

Крім наведених вище ознак (принципів) правової держави у літературі останніх років називають й інші:

1) концентрація всіх прерогатив державно-владного регулювання в системі державних інститутів;

2) принцип поділу влади і неможливості підміни однієї гілки влади іншою;

3) наявність розвинутого громадянського суспільства;

4) наявність антимонопольних механізмів, засобів стримувань і противаг для недопущення концентрації влади в якійсь одній її гілці;

5) верховенство і пряма дія конституції;

6) встановлення в законі і дотримання суверенності державної влади;

7) формування суспільством законодавчих органів влади і контроль за формуванням і вираженням законодавчої волі в законах;

8) відповідність внутрішнього законодавства загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права;

9) правова захищеність усіх суб'єктів соціального забезпечення від свавільних рішень будь-кого;

10) відповідність законів праву і правова організація системи державної влади;

11) висока роль суду як зразка, моделі і засобу забезпечення правової державності;

12) єдність прав і обов'язків держави і громадян;

13) взаємна відповідальність держави і особи.

Усі наведені ознаки (принципи) правової держави апробовані практикою світового державного будівництва, науково обґрунтовані або емпірично встановлені.

Будь-яка система права будується на основних або головних принципах (ідеях).

До таких принципів можна віднести:

1) принцип народовладдя або суверенітету народу, від якого походить суверенітет і незалежність держави;

2) принцип рівності і рівноправності всіх громадян перед законом і державною владою або державою;

3) принцип моральності, мистецтво добра і справедливості;

4) принцип істинності, правди, правильності, розумності і мудрості з позицій потреб та інтересів народу або держави, прогресивного розвитку держави, людини і суспільства;

5) принцип свободи і відповідальності за правопорушення;

6) принцип гуманізму;

7) принцип діалектичної єдності і гармонії прав і обов'язків усіх суб'єктів суспільних відносин;

8) пріоритет загальнолюдських морально-політичних цінностей над класовими і клановими або верховенство загальнонародних потреб і інтересів над класовими і приватними у випадку їх протиріччя;

9) пріоритет природних і невідчужуваних прав і свобод людини над правами і свободами держави і державної влади, гармонія прав і обов'язків держави і особи.