Пособником визнається особа, яка сприяє вчиненню злочину. Такі дії можуть здійснюватися шляхом вказівок, порад, заздалегідь обіцяного приховання злочину тощо. З психологічної точки зору сприяння виражається у зміцненні наміру та активних дій виконавця – особи, що безпосередньо виконує об’єктивну сторону злочину. Саме ці дії утворюють об’єктивну сторону складу злочину в діях пособника.

Важлива і суб’єктивна сторона, тобто пособник має усвідомлювати злочинність дій принаймні виконавця, а також свідомо бажати викликати своїм сприянням кримінально протиправні наслідки.

Важливою є і відмінність від інших співучасників. Пособник відрізняється від організатора можливістю виконати об’єктивну сторону злочину не лише активними діями, а й бездіяльністю. Натомість організаційна діяльність здійснюється за допомогою конкретно спрямованих дій. Пособник відрізняється від підбурювача тим, що для наявності злочинного наміру досить усвідомлення дій виконавця. Підбурювач же схиляє до злочину й інших учасників при розподілі функцій у вчиненні злочину за ролями.

Пособництво буває як фізичне, так і інтелектуальне.

Фізичне пособництво, до прикладу, обов’язково характеризується такими діями:

• надання іншому співучаснику засобів або знарядь вчинення злочину. Наприклад, підроблених документів, транспорту для втечі, зброї тощо;
• усунення перешкод для вчинення злочину – залишення приміщення незачиненим, вимкнення сигналізації, відволікання охоронців тощо.

Інтелектуальне пособництво виражається у:

• наданні порад, вказівок для вчинення злочину – має місце у випадку, коли особа володіє спеціальними знаннями у певній сфері і свідомо ними ділиться для реалізації злочинного умислу;
• заздалегідь обіцяне приховання злочину, серед якого виділяють переховування самої особи злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, приховання слідів злочину – слідів злому замків, трупа. Також слід відзначити, що заздалегідь не обіцяне приховування не є пособництвом і визнається самостійним злочином.