Порука – це спосіб забезпечення виконання зобов’язання, за яким одна особа (поручитель) в договірному порядку поручається перед кредитором іншої особи (боржника) за виконання ним свого обов'язку.

Порукою можна забезпечувати виконання як усього зобов'язання, так і його частини. Законом не заборонено виступати поручителями кільком особам.

У випадку порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (тобто поручитель відповідає перед кредитором як за сплату основного боргу, так і процентів, неустойки, відшкодування збитків). В договорі поруки може бути зазначено про додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Внаслідок отримання вимоги кредитора на поручителя покладається обов’язок повідомити про це боржника, а якщо пред'явлено позов - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Договір поруки належить укладати винятково в письмовій формі.

Поручитель має право отримати винагороду за послуги, які він надав боржнику.

Поручитель, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, набуває всіх прав кредитора перед боржником, а відповідно, має право звернутися до нього з регресними вимогами.