Суспільно небезпечна поведінка особи часто виражається у вчиненні не лише одного, а й декількох злочинів. Прикладів такого вчинення безліч, зокрема: контрабанда вибухових речовин, вчинена особою, раніше судимою за контрабанду вогнепальної зброї; здійснення кількох крадіжок з проникненням у житло; виготовлення вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу для вчинення умисного вбивства на замовлення тощо. Всі ці ситуації та інші охоплюються поняттям «множинність злочинів», яке традиційно вживається в науковій та навчальній літературі, а також використовується в кримінальному законодавстві окремих держав, зокрема й України.

          У Кримінальному кодексі України 2001 р. (далі – КК) поняття «множинність злочинів» не вживається. Водночас зміст низки положень КК 2001 р. дозволяє зробити висновок, що в кримінальному праві України передбачені окремі – більш конкретні – прояви множинності злочинів, зокрема множинність виражається у формі повторності, сукупності та рецидиву.

          Відповідно до КК повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Це поняття в деяких випадках може поєднуватися як із сукупністю, так і рецидиву. Слід зазначити, що при написанні формули кваліфікації повторність відображення не має, окрім випадків охоплення цього поняття кваліфікуючими ознаками («повторно», «особа, що раніше вчинила злочин» тощо) та винятками, встановленими Особливою частиною КК – примітка до статті 185 КК.

          Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох чи більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. З нормативного визначення виводимо обов’язкові ознаки: а) злочини передбачені різними статтями чи різними частинами однієї статті КК; б) за жоден з них особу не було засуджено (розмежування із рецидивом). Виділяють такі види сукупності: реальна – особа кількома діями вчиняє різні злочини (наприклад, спочатку умисне вбивство, а потім крадіжка); ідеальна сукупність – особа однією дією вчиняє різні злочини (наприклад, незаконне придбання вогнепальної зброї для вчинення умисного вбивства). На рівні кримінально-правової кваліфікації злочини відображаються різними складами, окрім винятків, які встановлюють правила конкуренції.

          Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин. У цьому понятті необхідно враховувати строки початку та зняття/погашення судимості. Тобто вчинення нового злочину можливе як і під час відбування покарання, так і після нього, а також у випадку звільнення від відбування покарання. Відображення у формулі кваліфікації злочину не має.