Імміграція - це прибуття в державу (наприклад, в Україну) чи залишення в державі (наприклад, в Україні) у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання або на довгострокове перебування. Причини імміграції різноманітні: політичні, економічні, релігійні, особисті (наприклад родинні) та інші.

Осіб, які здійснюють імміграцію, називають іммігрантами.

Виділяють два види імміграції: легальна імміграція та нелегальна імміграція.

Легальна імміграція здійснюється законним шляхом і являє собою проходження на контрольно-пропускних пунктах прикордонно-митних формальностей, з проставлянням відмітки про перетин кордону.

Нелегальна міграція здійснюється незаконним шляхом і являє собою нелегальний перетин державного кордону без проходження прикордонно-митних формальностей і без проставляння відмітки про перетин кордону.

При цьому кожна держава встановлює квоту імміграції, що являє собою граничну кількість іноземців чи осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року.

В свою чергу, дозвіл на імміграцію - це рішення, що надає іноземцям та особам без громадянства право на імміграцію.

Варто відзначити, що в усіх країнах міграційні процеси впливають на бюджет країни. Відповідно, кожна країна регулює міграційну політику на свій розсуд.

Окрім цього, державами передбачено надання статусу "постійного місця проживання " для певної категорії осіб поза квотою імміграції. Прикладом є возз'єднання сім'ї, що є правилом збереження сім'ї (дотримуються в Україні).

Варто відзначити, що іммігрант має право в майбутньому стати громадянином держави, в яку він прибув. Це можливо внаслідок натуралізації (отримання іноземцем громадянства країни перебування за законом або за заявою).