Правове визначення поняття «амортизація» наведене у статті 14 Податкового кодексу, де амортизацією є систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуться, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Тобто амортизації підлягають основні засоби та нематеріальні активи. Для віднесення активів до основних засобів законодавець встановив низку критеріїв:

а) матеріальний актив;

б) призначені для використання у господарській діяльності платником податку;

в) вартість такого активу перевищує 6000 гривень;

г) вартість поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом;

ґ) строк корисного використання з дати введення в експлуатацію становить більше ніж один рік.

Здебільшого амортизація стосується податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Суттєвим є і застосування різних методів при нарахуванні амортизації. Так, у податку на прибуток підприємств застосовуються методи, передбачені національними стандартами бухгалтерського обліку, окрім виробничого методу. А при нарахуванні амортизації в податку на доходи фізичних осіб застосовується виключно прямолінійний метод. Таким чином, Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначає такі методи нарахування амортизації:

• прямолінійний метод – визначається шляхом ділення вартості основного засобу (у свою чергу дорівнює різниці первісної та ліквідаційної вартості) на строк корисного використання;
• виробничий метод (на разі застосування в податковому праві не має) – визначається добутком фактичного обсягу виробленої продукції та виробничої ставки амортизації, яка у свою чергу визначається діленням вартості основного засобу на очікуваний обсяг виробництва;
• метод зменшення залишкової вартості – визначається як добуток залишкової вартості основного об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації;
• метод прискореного зменшення залишкової вартості – визначається за тією ж формулою, що і метод зменшення залишкової вартості, однак річна норма амортизації подвоюється;
• кумулятивний метод – визначається шляхом множення вартості об’єкта, що амортизується, на кумулятивний коефіціент, який у свою чергу визначається шляхом ділення суми років, які залишилися до кінця строку корисного використання, на сам строк корисного використання конкретного об’єкта амортизації.