ПОТРІБНА ПОРАДА ЮРИСТА?

ЗАМОВТЕ КОНСУЛЬТАЦІЮ В BITLEX

Замовити консультацію

Добридень! Моїм батьком був складений заповіт на мене на все його майно. У травні батько помер. У нього є, крім мене, 2 дітей від попереднього шлюбу (їх у заповіті немає), один з них 47-річний інвалід. Чи можуть діти від попереднього шлюбу претендувати на спадщину, яка заповідана мені? Діти проживають і прописані в Криму.

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Відповідно до статей 1268 - 1272 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Оскільки відповідно до заповіту все майно заповідається Вам, Ви будете володіти цим майном після належного прийняття спадщини.

Проте зауважимо, що відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України (право на обов'язкову частку у спадщині) малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Отже, інші діти Вашого батька можуть претендувати лише на обов’язкову частку спадщини, визначену статтею 1241 Цивільного кодексу України, та лише за наявності вищенаведених підстав. Зокрема, цією особою може бути повнолітній непрацездатний син спадкодавця (47-літній інвалід).

Громадянство та місцезнаходження спадкоємців не мають значення, адже спадкування відбувається в Україні та за законами України.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації: